СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БДЮТ

1. ВСТУП

Сучасна позашкільна освіта – це безперервний освітній процес, що не має фіксованих термінів початку і завершення,послідовно переходить від одного етапу до іншого, забезпечуючи кожній дитині умови для вільного вибору видів і форм діяльності; духовного, інтелектуального та фізичного розвитку; формування готовності до участі в складній системі соціальних відносин, а також формування моральної позиції, від якої залежить подальший розвиток особистості. Реформування соціально-економічної та політичної систем розвитку України передбачає багатофункціональну перебудову всіх сфер діяльності, у тому числі в освіті, що потребує змін в організації та змісті сучасного педагогічного процесу.

Керуючись Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», іншими нормативно-правовими документами, що регламентують діяльність закладів позашкільної освіти, педагогічний колектив комунального закладу «Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості»Сокальської міської ради Львівської області (далі БДЮТ) приділяє значну увагу формуванню внутрішньої системи забезпечення якості освіти. З цією метою було розроблено Стратегію розвитку комунального закладу «Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості» Сокальської міської ради Львівської області (далі Стратегія).

Стратегія є довгостроковим послідовним комплексним документом, який визначає пріоритети діяльності, цілі, завдання, заходи, процедури щодо вдосконалення діяльності БДЮТу, всіх його структурних підрозділів.

Мета Стратегії: удосконалення внутрішньої системи якості освіти комунального закладу «Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості» Сокальської міської ради Львівської області (БДЮТу) як комплексного закладу позашкільної освіти, організаційно-координаційного та методичного центру розвитку позашкільної освіти в ТГ.

Основоположні принципи, що регламентуватимуть роботу БДЮТ

• людиноцентризм;
• верховенство права;
• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі з особливими освітніми потребами;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність і підзвітність перед суспільством;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми;
• фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія у межах, визначених законом;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
• сприяння навчанню впродовж життя;
• інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
• нетерпимість до проявів корупції та хабарництва.

Завдання Стратегії:

1. Забезпечення якості освітнього процесу

2. Систематизація роботи педагогів щодо вивчення потреб мешканців територіальної громади щодо реалізації творчого потенціалу дітей та учнівської молоді в процесі пізнавально-практичної та навчально-творчої діяльності; актуалізації змісту і напрямів позашкільної освіти в контексті сучасних реалій і викликів.

3. Оптимізація соціально-педагогічних умов для надання якісних освітніх послуг дітям та учнівській молоді; сприяння їх гармонійному розвитку вихованців, реалізації їх здібностей у креативно спрямованому позашкільному освітньому просторі:

- модернізація соціально-педагогічної моделі БДЮТу;

- упровадження в освітній процес сучасних підходів, методик і педагогічних технологій;

- розширення спектру соціально-освітніх послуг, орієнтованих на професійне самовизначення вихованців, формування в них загальної культури і культури здоров’я;

- удосконалення науково-методичного, інформаційно-технологічного, матеріально-технічного забезпечення діяльності закладу;

- упровадження інклюзивної освіти;

- формування системи академічної доброчесності.

4. Оптимізація організаційно-координаційної та методичної роботи в БДЮТ:

- удосконалення системи організаційно-методичного моніторингу діяльності педагогічних працівників;

- упровадження нових регіональних соціально-освітніх проєктів і програм, орієнтованих на забезпечення права кожної дитини громади на якісну позашкільну освіту, не залежно від їх місця проживання і соціального статусу;

- оптимізація систем організаційно-масової, оздоровчо-виховної роботи;

- формування нової концепції розвитку позашкільної освіти в громаді на основі ідеї регіональної соціально-освітньої кластеризації.

5. Систематизація роботи щодо підвищення рівня професійно-творчої компетентності педагогів закладу.

6. Удосконалення системи управління закладом на основі технологій сучасного освітнього менеджменту, концептів державно-громадського управління закладом освіти.

7. Організація моніторингу для оперативного контролю й корегування роботи в  БДЮТ.

1. Аналіз роботи закладу

БДЮТ є сучасним комплексним закладом позашкільної освіти.

Відповідно до соціального попиту  заклад забезпечує розвиток дітей та молоді та їх художньо-естетичну, туристсько-краєзнавчу, еколого-натуралістичну, декоративно-ужиткову, пошуково-дослідницьку, соціально-реабілітаційну  ,оздоровчу діяльність дітей та учнівської молоді (початковий, основний та вищий навчальні рівні).

У закладі проводиться системна, цілеспрямована робота щодо поглиблення профільних знань і практичного досвіду, профорієнтації й допрофесійної підготовки вихованців. З цією метою організовано роботу 47  гуртків творчих об’єднань за напрямами позашкільної освіти. Усвідомлюючи соціальні потреби суспільства, значна увага приділяється залученню до навчально-творчої діяльності дітей соціально вразливих категорій, дітей з особливими освітніми потребами. Для їх соціалізації підбираються відповідні методики та форми роботи, здійснюється психологічний супровід.

Для оптимізації системи освітньої діяльності закладу розширюються партнерські зв’язки з ЗЗСО,ЗПО.

Педагоги БДЮТу працюють над питаннями щодо трансформації дозвіллєвої діяльності дітей та учнівської молоді в чинники їхнього особистісного, творчого і духовного розвитку; активно впроваджують організаційно-педагогічні інновації (започаткування соціально-освітніх проєктів, тренінгових програм тощо).

Зміст освітньої, організаційно-масової роботи відповідає Положенню про позашкільний навчальний заклад, Концепції позашкільної освіти та виховання, Концепції екологічної освіти населення, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, іншим державним програмно-концептуальним документам. Організація та проведення заходів здійснюється в тісній співпраці з громадськими організаціями, засобами масової інформації.

Організаційно-координаційну та методичну роботу в ТГ спрямовано на формування креативного позашкільного освітнього  простору.Масові заходи для дітей та учнівської молоді, методико-педагогічні заходи проводяться за основними напрямами позашкільної освіти. Важливою складовою є спільна інноваційна діяльність педагогів закладу, в основі якої –реалізація низки регіональних соціально-освітніх проєктів, робота профільних методичних об’єднань і творчих груп педагогів над актуальними методико-педагогічними проблемами.

З метою підвищення професійного рівня педагогів закладів позашкільної освіти педагоги БДЮТ беруть активну участь в районних,обласних етапах всеукраїнських конкурсів професійної майстерності, методичних матеріалів, рукописів навчальних матеріалів з позашкільної освіти; практикуються презентації методичних надбань педагогів під час регіональних,районних,обласних методико-педагогічних заходів.

Науково-методичну роботу БДЮТу спрямовано на забезпечення якісного науково-методичного і психологічного супроводу діяльності педагогічних працівників закладу. Серед традицій закладу – проведення науково-практичних конференцій, семінарів-практикумів, педагогічних форумів. Узагальнені матеріали з досвіду роботи педагогічних колективів закладу позашкільної освіти області презентуються під час регіональних,районних,обласних, методико-педагогічних заходів; висвітлюються в науковій літературі, на сайті БДЮТу.

Разом з тим подальший розвиток закладу, забезпечення активності освітньої, організаційно-координаційної, методичної роботи ускладнюється відсутністю типового приміщення. Проблема підсилюється трансформацією системи позашкільної освіти в умовах децентралізації, що впливає на формування цілісного позашкільного освітнього простору, гальмує процеси впровадження сучасних педагогічних технологій, зокрема комп’ютерних, інформаційно-комунікаційних; дистанційного навчання тощо.

Технологічно важливою є робота щодо концептуалізації процесів розвитку, зумовлених об’єктивними чинниками соціально-економічного розвитку країни та регіону, ідеями освітньої євроінтеграції, глобалізації інформаційно-комунікаційного простору. Насамперед це стосується розроблення концептуальних і програмних документів, зокрема щодо розвитку закладу як лідера регіональної соціально спрямованої освітньої системи (соціально-освітнього кластеру), а також розвитку позашкільної освіти в регіоні. Важливими напрямами роботи педагогічного колективу є впровадження концептів ефективного управління процесами розвитку, сформованих на основі технологій сучасного освітнього менеджменту, ідей державного-громадського управління закладом освіти. Соціально зумовленою є робота щодо вдосконалення освітнього процесу, зокрема створення ефективних моделей виховної роботи, спрямованих на пізнання рідного краю, патріотичне виховання, , розвитку учнівського самоврядування. Актуальними є питання кадрового, навчально-методичного та науково-методичного забезпечення, соціального захисту учасників освітнього процесу. Концептуалізація збереження та розвитку закладу в умовах реформування освіти в Україні не можлива без удосконалення й урізноманітнення форм співпраці із закладами загальної середньої освіти, державними установами, громадськими організаціями, батьківською громадськістю.

Вищезазначене зумовило необхідність розроблення Стратегії розвитку БДЮТу на 2022 – 2026 роки.

1.2. Базові характеристики Стратегії

Стратегію розвитку БДЮТу розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», Положення про позашкільний навчальний заклад; інших нормативно-правових документів, що регламентують діяльність закладів позашкільної освіти.

Мета стратегії: розроблення та впровадження ефективних механізмів подальшого розвитку БДЮТу, забезпечення внутрішньої системи якості освіти.

У контексті сучасного освітнього менеджменту закладу позашкільної освіти основними характеристиками Стратегії є:

– системність – функціонування БДЮТу як соціально спрямованої цілісної освітньої системи регіонального організаційного рівня – складової системи позашкільної освіти України;

– стратегічність – спрямованість на забезпечення життєдіяльності і сталого розвитку закладу;

– інноваційна спрямованість – орієнтація на впровадження організаційно-педагогічних, методико-технологічних, освітньо-процесуальних та інших інновацій;

– прогностичність – визначення очікуваних результатів на основі аналізу змін соціального попиту на позашкільні/неформальні освітні послуги, концептуалізації процесів розвитку;

– технологічність – використання структурованої організаційно-управлінської технології, що забезпечує системний характер змін, контроль за ними, а відтак – якість освітнього процесу.

В умовах реформування національної системи освіти Стратегія визначає стратегічні орієнтири розвитку Сокальського БДЮТ як закладу позашкільної освіти ТГ, обґрунтовує й систематизує організаційні шляхи їх досягнення, визначає ресурсні потреби, скеровує діяльність педагогічного колективу на конкретний результат.

Стратегія спрямована в площину цінностей особистісного розвитку вихованців, відкритості закладу як самостійної освітньої системи регіонального організаційного рівня та зумовлює модернізацію факторів, що впливають на якість освітнього процесу; актуалізацію змісту, форм і методів позашкільної освіти.

1.3. Технологія реалізації Стратегії

1.3.1. Принципи діяльності

В основу реалізації Стратегії покладено такі принципи:

• гуманізації – забезпечення культурно-освітніх потреб;
• концептуальності та технологічності розвитку БДЮТ як комплексного закладу позашкільної освіти, організаційно-координаційного і методичного центру розвитку позашкільної освіти в ТГ;
• внутрішньо і зовнішньо орієнтованого освітнього менеджменту, науково-методичного та психологічного супроводу всіх напрямів роботи, передбачено і внутрішніми і зовнішніми функціями закладу;
• доцільного застосування сучасних підходів (особистісного, компетентнісного, діяльнісного тощо), методик і технологій;
• поєднання інноваційної діяльності й перспективного досвіду педагогічного колективу.

1.3.2. Основні напрями педагогічної діяльності

Реалізація Стратегії потребує визначення основних напрямів діяльності педколективу:

• формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• удосконалення систем навчально-виховної, методичної, психологічної, організаційно-масової, соціально-просвітницької роботи;
• підсилення організаційно-координаційної та методичної функцій у регіональній системі позашкільної освіти, розвиток якої передбачено за кластерним принципом (освітній менеджмент, організаційно-масова, методична, психологічна, моніторингова діяльність);
• удосконалення системи підвищення фахового рівня педагогів, самоосвітня діяльність;
• забезпечення академічної доброчесності;
• науково-методологічне забезпечення процесів розвитку в позашкільній освіті регіону.

1.3.3. Фінансово-господарська діяльність

Фінансово-господарська діяльність закладу – здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету в установленому законодавством порядку. Бухгалтерський облік коштів ведеться через бухгалтерію «ЦОЗО». Механізм фінансування– кошторисно-бюджетний.

З метою вдосконалення ресурсного забезпечення БДЮТу діяльність педколективу спрямовується на активізацію співпраці з державними установами, територіальними громадами, бізнесовими структурами, громадськими організаціями, батьками вихованців. Важливе значення надається господарській діяльності педагогічного колективу щодо підтримки й розвитку матеріально-технічної бази закладу; формуванню системи надання платних освітніх послуг населенню, передбачених чинним законодавством.

1.3.4. Визначення ризиків

Реалізація Стратегії вимагає критичного осмислення досягнутого та визначення ризиків, що можуть ускладнити реалізацію мети і завдань розвитку закладу. Серед основних:

•  зовнішні:
• соціально-економічні проблеми, пов’язані з процесами децентралізації;
• ускладнення демографічної ситуації в державі, області,районі;
• недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності закладів позашкільної освіти;
•  внутрішні:
• проблеми щодо підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів

для роботи в закладах позашкільної освіти;

• зміна умов співпраці з партнерськими організаціями (іншими

закладами, установами, асоціаціями, об’єднаннями);

• відсутність типового навчального приміщення, відтак брак навчальних приміщень, майстерень, залів для проведення організаційно-масових заходів різних організаційних рівнів.

2. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Реалізація Стратегії передбачає організацію низки заходів, виконання яких забезпечить сталість процесів розвитку БДЮТу, зокрема:

- організаційно-управлінських, що стосуються:

- оптимізації організаційно-функціональної структури БДЮТу (започаткування роботи нових профілів гурткової роботи, відповідно до попиту дітей та учнівської молоді;

- упровадження дистанційних, змішаних форм навчання;

- удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- методико-технологічних, що визначають ефективність:

- інноваційної діяльності педагогів – упровадження сучасних наукових основ (принципи, підходи, концепції, теорії), методик і технологій неформальної освіти, розроблення і реалізація соціально-освітніх проєктів, програм; створення ефективних систем освітньої роботи тощо;

- оптимізації програмно-методичного забезпечення закладу позашкільної освіти;

- формування ефективної системи підвищення фахового рівня педагогів;

- удосконалення інформаційно-методичного забезпечення, висвітлення перспективного педагогічного досвіду;

- науково-методологічних, що передбачають:

- співпрацю із науковими установами з метою участі в розробленні актуальних науково-методичних проблем;

- розроблення навчальних матеріалів з питань позашкільної освіти;

- фінансово-господарських, що зумовлюють:

- створення безпечного освітнього середовища;

- зміцнення матеріально-технічної бази закладу (поліпшення ресурсного забезпечення, комп’ютеризація тощо);

- збільшення позабюджетних надходжень: формування системи платних освітніх послуг, залучення батьківської громадськості до вирішення освітніх завдань.

3. УМОВИ ТА ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Для реалізації мети й завдань роботи закладу важливим є визначення умов реалізації Стратегії, серед яких основними є креативна та інноваційна спрямованість діяльності педагогів; інформаційне, науково-методичне забезпечення впроваджуваних інновацій (підходів, методик, технологій, організаційних форм роботи тощо); формування ефективних педагогічних систем розвивального спрямування; біологізація позашкільного освітнього простору; розроблення організаційно-педагогічних засад психологічного супроводу учасників освітнього процесу; створення ефективних систем інформаційно-методичного забезпечення та обміну досвідом, відкритість і прозорість діяльності.

Серед засобів з реалізації завдань Стратегії провідними є науково-методична та професійно-творча діяльність педагогів; методико-педагогічне проєктування, створення авторських освітніх методик і технологій (освітніх, соціально-просвітницьких, дозвіллєво-рекреаційних тощо); перспективний педагогічний досвід; сучасні технології, зокрема інформаційно-комунікативні, освітнього менеджменту, методичного моніторингу, соціально-психологічного тренінгу тощо; розроблення та виконання соціально-освітніх проєктів і програм; співпраця із державними й громадськими інституціями; адміністративне і соціальне партнерство тощо.

Визначення умов і засобів реалізації Стратегії є важливою технологічною складовою концептуалізації об’єктів (систем), подій (заходів) і процесів, що забезпечують цілеспрямований розвиток закладу як цілісної соціально спрямованої освітньо-виховної системи, організаційно-координаційного і методичного центру позашкільної освіти в регіоні.

4. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ

(основні положення щодо розвитку закладу)

Викладені положення є логічним продовженням інноваційної діяльності педагогічного колективу, результатом спільної роботи щодо педагогічного проєктування процесів, що забезпечують розвиток закладу як сучасної відкритої до взаємодії багатопрофільної освітньої системи, формування внутрішньої системи якості освіти.

4.1. Удосконалення соціально-педагогічної моделі закладу

Соціально-педагогічна модель закладу є визначальним чинником підвищення ефективності щодо  роботи як комплексного закладу позашкільної освіти, організаційно-координаційного та методичного центру позашкільної освіти в ТГ.

Специфіка моделі визначається соціальною складовою діяльності закладу – спрямованістю навчально-виховної роботи на формування пізнавально-практичних, комунікативних, творчих складових життєвої компетентності підростаючого покоління, що сприяють його соціалізації (засвоєння соціальних норм, цінностей, правил) та забезпечують пізнавально-практичну, творчу, соціальну самореалізацію в позашкільному освітньому просторі. Це відображено в організаційно-педагогічних засадах діяльності закладу (ціль, місія, цінності, завдання, напрями, форми роботи), його організаційно-функціональній структурі, моделі організаційно-управлінської роботи, очікуваних соціальних і освітніх результатах діяльності.

Заклад проводить свою діяльність за 5 напрямами.

Реалізація стратегічного завдання щодо вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу сприяє систематизації освітньої роботи з упровадження нових напрямів, пов’язаних із творчим розвитком особистості, громадянською, валеологічною, хобі-освітою, профорієнтаційною роботою і допрофесійною підготовкою, інших, в контексті сучасних завдань і викликів.

Важливим є визначення пріоритетних завдань роботи за означеними напрямами з урахуванням навчальних рівнів:

• творчий розвиток особистості: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності; шкіл раннього творчого розвитку дитини (для вихованців 4–6 років); творчих об’єднань загально розвивального спрямування (І навчальний рівень);
• хобі-освіта: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності за еколого-натуралістичним, науково-технічним, художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, фізкультурно-спортивним, гуманітарним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, дослідницько-експериментальним напрямами позашкільної освіти (І–ІІІ навчальні рівні);
• профорієнтаційна робота й допрофесійна освіта: упровадження нових профілів гурткової роботи, розроблення навчальних курсів соціогуманітарного, дослідницького, мистецько-прикладного, винахідницького спрямування (ІІІ навчальний рівень).

Провідним принципом у реалізації стратегічних завдань є колективна й індивідуальна інноваційна діяльність педагогів БДЮТу за основними напрямами навчально-творчої діяльності.

Ранній творчий розвиток дитини

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямом є:

- інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних і комп’ютерних технологій в освітній процес;

- освітня діяльність: упровадження комплексної навчальної програми для шкіл, студій, об’єднань раннього творчого розвитку дитини, розробленої на основі перспективного регіонального досвіду; поширення ефективних традиційних та інноваційних методик і педагогічних технологій;

- науково-методична робота: удосконалення науково-методичного забезпечення діяльності шкіл, студій, об’єднань, інформаційно-методичне забезпечення роботи з батьками; узгодження професійно-творчої та методичної діяльності педагогів з розроблення актуальних методико-педагогічних проблем;

- психологічний супровід: удосконалення діагностичної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми;

- організаційно-координаційна діяльність: удосконалення організаційно-педагогічних моделей роботи шкіл, студій, об’єднань раннього творчого розвитку дитини, що функціонують в закладах позашкільної освіти області.

Художньо-естетичний напрям

Соціально-педагогічне значення роботи БДЮТу за напрямом полягає в:

•  організації навчально-творчої діяльності дітей та учнівської молоді за різними видами сучасного мистецтва;
•  формуванні у вихованців профільної творчої компетентності: вокальної, хореографічної, образотворчої, театральної тощо.

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямом є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: розроблення й упровадження ART-проєктів за участю дитячих творчих колективів;
•  освітня робота: удосконалення технологій студійної та клубної роботи; започаткування роботи хобі-клубів як форми організації соціально-творчої діяльності вихованців;

•  науково-методична робота: участь у розробленні проблеми формування базових компетентностей особистості в процесі пізнавально-практичної та творчої діяльності; розроблення методичних матеріалів з проблеми творчого розвитку особистості в процесі освітньої діяльності, особливостей формування комунікативно-творчої компетентності, національного виховання засобами мистецтва;
  •  організаційна діяльність: робота з підготовки творчих колективів БДЮТу до присвоєння звань «Зразковий творчий колектив», «Народний творчий колектив»; удосконалення мистецько-просвітницької та фестивально-конкурсної діяльності, систематизація роботи профільного методичного об’єднання і творчих груп.

Декоративно-ужиткова творчість

Соціально-педагогічне значення роботи гуртків декоративно-ужиткових мистецтв у БДЮТі полягає в:

•  навчанні дітей та учнівської молоді основам декоративно-ужиткової творчості, творчому розвитку юних аматорів;
•  інтеграції профільної освітньої роботи з роботою за образотворчим, еколого-натуралістичним, художньо-технічним та іншими профілями гурткової роботи;
•  створення в регіоні соціально-педагогічних умов, що забезпечують збереження та примноження духовних і культурних надбань українського народу, відродження національних традицій.

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямом є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: розроблення й реалізація регіональних соціально-освітніх проєктів декоративно-ужиткового спрямування (спільно із закладами культури, мистецькими осередками);
•  освітня робота: упровадження нових форм організації освітньої роботи, зокрема родинних клубів, творчих майстерень, шкіл народних ремесел, курсів профорієнтаційного спрямування тощо;
•  науково-методична робота: участь у розробленні проблеми формування базових компетентностей особистості в процесі пізнавально-практичної та творчої діяльності; розроблення програмно-методичних матеріалів з проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді засобами декоративно-ужиткового мистецтва;
•  організаційно-координаційна діяльність: спрямування роботи методичного об’єднання керівників гуртків декоративно-ужиткового профілю на вдосконалення профільних освітніх методик; створення в БДЮТі постійно діючих виставковок дитячої творчості; розроблення електронних каталогів робіт переможців конкурсних заходів.

Еколого-натуралістичний напрям

Соціально-педагогічне значення роботи за напрямом полягає в:

•  залученні дітей та учнівської молоді до різноманітних видів практичної еколого-натуралістичної діяльності;
•  сприянні гармонійному розвиткові особистості засобами еколого-натуралістичної творчості;
•  реалізації науково-освітніх проєктів, організації роботи профільних оздоровчих таборів, проведенні польових практик, просвітницьких культурно-масових заходів.

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямом є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: організація роботи дитячого екологічного парламенту, започаткування регіональних і місцевих соціально-освітніх проєктів і програм еколого-просвітницького спрямування;

•  освітня робота: упровадження сучасних педагогічних методик і технологій для активізації когнітивно-творчої діяльності вихованців;
•  науково-методична робота: участь у розробленні проблеми формування базових компетентностей особистості в процесі пізнавально-практичної та творчої еколого-натуралістичної діяльності; розроблення науково-методичного забезпечення означеного напряму позашкільної освіти;

•  організаційно-координаційна діяльність: створення ефективної системи підготовки вихованців творчих об’єднань еколого-натуралістичного напряму до навчання в профільних наукових товариствах учнів, секціях МАН; удосконалення форм організації співпраці з державними та громадськими організаціями..

Туристсько-краєзнавчий, військово-патріотичний напрями

Соціально-педагогічне значення роботи за цими напрямами полягає у:

•  формуванні у вихованців дослідницької компетентності та екологічної, валеологічної, рекреаційно-дозвіллєвої культури;
•  сприянні краєзнавчого руху в регіоні;

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямами є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування регіональних краєзнавчо-патріотичних соціально-освітніх проєктів і програм; створення системи обміну екскурсійними групами вихованців на міжрегіональному та міжнародному рівнях;
•  освітня робота: започаткування роботи  клубів знавці рідного краю, юних патріотів,  профільних шкіл юних екскурсоводів, юних джур;
•  науково-методична робота: участь у розробленні проблеми формування базових компетентностей особистості в процесі пізнавально-практичної та творчої діяльності; розроблення програмно-методичного забезпечення освітнього процесу за напрямом;
•  організаційно-координаційна діяльність: оптимізація систем екскурсійно-просвітницької, експедиційної, клубної, музейної роботи; участь в організації та  проведенні І  етапу військово-патріотичної дитячо-юнацької гри «Сокіл» («Джура»);

Гуманітарний напрями

Соціально-педагогічне значення роботи за цими напрямами полягає в:

•  створенні соціально-педагогічних умов для профорієнтації та профільного допрофесійного навчання учнівської молоді;
•  організації роботи школи юних журналістів, літературної творчості, мистецтвознавства, мовних шкіл тощо.
• Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямами  є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему роботи регіональних профільних шкіл, студій, клубів;
•  освітня робота: організація нових напрямів профільного допрофесійного навчання;
•  науково-методична робота: розроблення програмно-методичного забезпечення регіональних профільних шкіл, студій, клубів; удосконалення організаційно-педагогічних засад їхньої діяльності в контексті очно-заочних і дистанційних форм навчання;
•  організаційно-координаційна діяльність: збереження та розширення мережі профільних шкіл тощо

Соціально-реабілітаційний напрям

Соціально-педагогічне значення роботи закладу за цим напрямом полягає в організації роботи щодо:

•  координації роботи органів учнівського самоврядування;
•  створення компенсаторно-виховного середовища для дітей і підлітків із девіантною поведінкою; здійснення педагогічної та соціально-психологічної роботи щодо їхньої соціалізації, соціально-творчої реабілітації, профорієнтації та допрофесійної підготовки.
•  упровадження інклюзивної освіти, спрямованої на соціальне становлення вихованців з особливими освітніми потребами, забезпечення їх потреб у самореалізації в процесі навчально-творчої діяльності за інтересами, профорієнтації та початковій профпідготовці;

Основними чинниками забезпечення ефективності роботи за напрямом є:

•  інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: здійснення  педагогами і вихованцями соціального волонтерства; розроблення лекційно-практичних курсів для роботи з батьками, забезпечення матеріально-технічних умов для організації інклюзивного навчання;
•  освітня робота: удосконалення форм роботи, спрямованих на створення компенсаторно-виховного середовища для дітей і підлітків із девіантною поведінкою;
•  організаційно-координаційна діяльність: поширення кращого досвіду роботи за означеним напрямом.

4.2. Оптимізація методичної роботи та роботи з педагогічними кадрами

Систему методичної роботи побудовано відповідно до освітньої, організаційно-масової, організаційно-координаційної, методико-технологічної функцій закладу та напрямів позашкільної освіти. Основними компонентами методичної роботи, що засвідчують її спрямованість на сталий розвиток БДЮТу  і закладів позашкільної освіти області, є:

• інформаційно-аналітичний – методичний моніторинг, аналіз результатів діяльності, підготовка статистичних інформаційно-аналітичних матеріалів, планування визначення перспектив;
• організаційно-методичний – організація та проведення методико-педагогічних заходів (науково-практичних, конкурсних, презентаційних тощо); їх методичний супровід; кураторство діяльності закладів позашкільної освіти області, творчих груп педагогів; організація роботи обласних профільних методичних об’єднань тощо;
• методико-технологічний – підбір, аналіз, розроблення методичних матеріалів (моделей, проектів, методик, технологій тощо); удосконалення програмно-методичного забезпечення; узагальнення перспективного педагогічного досвіду;
• інформаційно-видавничий – забезпечення роботи сайту закладу, випуск інформаційно-методичного збірника «Позашкільна освіта Сумщини: регіональний аспект», публікація матеріалів з досвіду роботи педагогів у фахових виданнях тощо;
• навчально-консультативний – забезпечення роботи з молодими та малодосвідченими педагогами, підготовка педагогів до атестації, методико-технологічне консультування, наставництво;
• науково-методичний – підготовка науково-методичних розробок (посібників, наукових статей, методик, проєктів, концепцій, програм тощо); залучення педагогів закладів позашкільної освіти області до участі у розробленні актуальних науково-методичних проблем, педагогічне проєктування і моделювання процесів формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти тощо.

Подальша оптимізація методичної діяльності закладу пов’язана із упровадженням принципів концептуальності, циклічності, методологічності, що забезпечить її розвиток як науково обґрунтованої цілеспрямованої системи. Особлива увага має приділятися забезпеченню ефективності інноваційних процесів, узагальненню кращого педагогічного досвіду, організації самоосвітньої та професійно-творчої діяльності педагогів, упровадженню сучасних онлайн портфоліотехнологій у систему атестаційної роботи, формуванню методичних традицій діяльності БДЮТу (проведення педагогічних форумів, тижнів педагогічної майстерності, портфоліо-конференцій, конкурсів тощо).

4.3. Співпраця із суспільними інституціями

Реалізація Стратегії потребує урізноманітнення та вдосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьківською громадськістю, закладами загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, соціально відповідальним бізнесом, громадськими організаціями.

Робота з батьками вихованців спрямовується на залучення до розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення, поглиблення психолого-педагогічних знань, формування вмінь і навичок спільної з дітьми навчально-творчої діяльності.

Важливим у контексті зазначеного є використання різноманітних форм роботи з батьками (збори, лекції, родинні клуби, тренінгові програми, творчі майстерні, дні родинної творчості тощо). Подальший розвиток партнерської взаємодії з батьками пов’язаний з упровадженням інноваційних форм роботи. Серед основних: свята за народним календарем, дні родинної творчості, оздоровчий туризм, пізнавально-розважальні і конкурсні програми тощо, конкурси-презентації родоводів, зустрічі творчих поколінь тощо.

Організація співпраці із державними і громадськими інституціями є необхідною умовою для розширення позашкільного освітнього простору, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості.

Тому для подальшого розвитку БДЮТу важливим є:

- підсилення взаємодії із громадськими організаціями (дитячими, природоохоронними, національно-патріотичними тощо) – забезпечення участі вихованців у освітніх проєктах краєзнавчого, екологічного, патріотичного, мистецького спрямування, соціально-просвітницьких, конкурсних заходах тощо;

- удосконалення форм співпраці із закладами загальної середньої та вищої освіти– забезпечення наступності в навчанні та вихованні, створення умов для застосування набутих знань у практичній творчій діяльності, розширення організаційних форм масової роботи у сфері вільного часу дітей;

- співпраця із закладами позашкільної освіти регіону.району,області та інших регіонів України – обмін учнівськими делегаціями та екскурсійними групами, онлайн-комунікація, реалізація спільних освітніх проєктів тощо;

- розширення співпраці з державними установами, науковими, науково-виробничими та громадськими організаціями – реалізація завдань щодо екскурсійно-просвітницької роботи, забезпечення участі вихованців у соціально-освітніх проєктах, роботи STEM – лабораторії

4.5. Управлінська діяльність

Управлінська діяльність є складовою змісту роботи за всіма напрямами діяльності закладу та має чітко визначену структуру, пов’язану із особливостями зовнішнього і внутрішнього освітнього менеджменту.

У контексті упровадження концептів державно-громадського управління важливе значення має ефективна взаємодія між адміністративно-методичним складом і колегіальними органами управління закладом, а саме:

• педагогічною радою, що визначає стратегію розвитку закладу; створює організаційно-педагогічні умови для послідовних системних змін; забезпечує аналіз і контроль діяльності закладу;
• методичною радою, яка спрямовує роботу на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, реалізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, поліпшення якості позашкільної освіти шляхом упровадження досягнень сучасної психолого-педагогічної науки й перспективного педагогічного досвіду;
• батьківським активом, робота якого базується на принципах усвідомленого партнерства, активності в організації та забезпеченні освітньо-виховного процесу;
• органами учнівського самоврядування, діяльність яких спрямована на розв’язання актуальних питань життєдіяльності освітньо-виховного мікросоціуму закладу, набуття вихованцями досвіду соціально важливої діяльності.

Основними завданнями щодо вдосконалення управлінської діяльності в закладі є вдосконалення її моделі, що передбачає наявність компонентів (зовнішній і внутрішній освітній менеджмент), рівнів (стратегічний, технологічний, оперативний) та етапів (діагностично-прогностичний, організаційний, програмно-проєктувальний, контрольно-корегувальний, оцінювальний, підсумковий), а також ефективність системи моніторингової діяльності.

Об’єкти моніторингу

Об’єктами внутрішнього моніторингу якості освіти в БДЮТі є:

• якість організації освітнього процесу в закладі:
• робота закладу відповідно до плану на поточний календарний рік;
• реалізація соціально-освітніх проєктів, упроваджених профільних, комплексних, інтегративних навчальних програм з позашкільної освіти;
• упровадження освітніх інновацій, змішаної і дистанційної форми навчання;
• якість організації освітнього процесу у творчих об’єднаннях:
• робота з виконання освітніх, навчальних програм, календарних планів (якість планування, тематичний облік занять гуртків та інших творчих об’єднань, облік виховних заходів, реалізації освітніх проєктів, ін.);
• виконання програмних вимог щодо формування у вихованців знань, умінь і навичок;
• якість освітньої діяльності вихованців та її результатів:
• освітні досягнення (здобуття спортивних розрядів, виконання нормативів, реалізація проєктів, результати участі у масових заходах тощо)

Суб’єкти моніторингу

• адміністративний (загальний)моніторинг: заступники директора;
• профільний освітній моніторинг: завідувачі відділів, методисти;
• соціально-психологічний моніторинг: практичний психолог;
• ресурсно-методичний: методисти інформаційно-методичного відділу;
• громадський моніторинг/нагляд – батьки громадського самоврядування.

Етапи моніторингу

І. Організаційний. Створення 3-рівневої системи моніторингу якості освіти, що охоплює всі напрями і профілі освітньої діяльності закладу.

ІІ. Реалізаційний. Проведення заходів з моніторингу освітнього процесу та моніторингу освітніх досягнень вихованців закладу.

ІІІ. Аналітичний. Аналіз і узагальнення даних моніторингу із застосуванням технологій інфографіки.

ІV. Валідаційний. Обговорення результатів моніторингу на засіданнях педагогічної, методичної рад закладу із залученням представників батьківських комітетів навчальних підрозділів закладу. Оприлюднення результатів на сайті закладу; у ЗМІ, соцмережах.

V. Постмоніторинговий. Урахування результатів аналізу даних моніторингу під час планування роботи закладу на наступний навчальний рік (організація роботи ТО за новими профілями, уключення до навчальних програм нових розділів, блоків, модулів; ін.), розроблення/коригування програми розвитку закладу. Моральне й матеріальне заохочення педагогічних працівників.

Важливою є організація роботи батьківського активу щодо забезпечення єдності педагогічних вимог сім’ї та навчального закладу до виховання дитини, педагогічної просвіти батьків, педагогізації сімейних стосунків.

Оптимізація діяльності органів дитячого самоврядування закладу передбачає систематизацію освітньої роботи з лідерами, забезпечення психолого-педагогічних умов для розвитку їх громадянської компетентності та соціальної активності, спільну реалізацію актуальних соціально-педагогічних проєктів, удосконалення форм співпраці з громадськими організаціями, створення спільного інформаційно-комунікаційного поля на основі застосування сучасних ІКТ.

Науково-методологічним (технологічним) напрямом роботи є розроблення та апробація сучасних технологій освітнього менеджменту (проведення освітньо-маркетингових досліджень, адміністративно-методичного моніторингу, управлінсько-корекційної, іміджевої діяльності), упровадження концептів державно-громадського управління, педагогічного менеджменту (управління освітньою діяльністю вихованців).

4.6. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення розвитку закладу

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення розвитку БДЮТу здійснюється відповідно до сучасної державної політики в галузі позашкільної освіти та пріоритетів діяльності закладу. Джерелами фінансування є видатки, з місцевого бюджету, а також залучені позабюджетні кошти (добровільні батьківські внески, спонсорська допомога, надання платних освітніх послуг тощо), що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально-технічні ресурси та фінансові витрати визначаються реальними потребами реалізації конкретних завдань, що є складовими Стратегії, відповідно до санітарно-гігієнічних норм, правил охорони праці та техніки безпеки з урахуванням типового переліку навчального обладнання та доступності сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Подальший розвиток внутрішньої системи забезпечення якості освіти в БДЮТі пов’язаний із ефективним використанням фінансів, раціональним підходом до використання матеріально-технічної бази, наявних ресурсів. Важливим напрямом роботи є систематизація господарської діяльності колективу закладу (підтримка в належному стані матеріально-технічної бази навчальних і технічних приміщень; догляд за зовнішнім і внутрішнім озелененням,), формування системи надання платних освітніх послуг населенню та організаціям.

4.7. Організація міжнародного співробітництва

Сучасні вимоги щодо забезпечення якості освіти, детерміновані інтеграційними процесами в європейському освітньому просторі, зумовлюють необхідність розширення роботи закладу щодо організації міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво спрямовується на реалізацію декларацій, конвенцій, інших документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейського Фонду Освіти, інших міжнародних організацій. Його здійснення передбачено як на державному та регіональному рівнях, так і на рівні БДЮТу.

Основними формами міжнародного співробітництва БДЮТу визначено участь у міжнародних освітніх програмах і проєктах, що реалізовуються відповідно до укладених міждержавних угод про співпрацю; організацію та проведення виставок, інших методико-педагогічних заходів; обмін делегаціями; удосконалення системи інформаційного забезпечення.

5. Очікувані результати

Очікувані результати щодо реалізації Стратегії:

•  удосконалення системи роботи БДЮТу як комплексного закладу позашкільної освіти, організаційно-координаційного і методичного центру в ТГ;
•  реалізація права дітей та учнівської молоді на здобуття якісної позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів; розвиток творчих здібностей, виховання і соціалізація особистості в процесі пізнавально-практичної і навчально-творчої діяльності у сфері вільного часу;
•  оптимізація соціально-педагогічних умов діяльності закладу для забезпечення гармонійного розвитку вихованців, реалізації їх творчого потенціалу в креативно спрямованому позашкільному освітньому просторі ТГ;
•  забезпечення організаційно-педагогічних, науково-методичних, науково-методологічних (технологічних) засад розвитку позашкільної освіти вТГ, спрямованих на максимальне охоплення позашкільною освітою дітей та учнівської молоді; забезпечення ефективності систем освітньої, організаційно-масової, методичної та просвітницької роботи; досягнення високого рівня професійно-творчої взаємодії та інноваційної спрямованості позашкільного педагогічного мікросоціуму регіону;

•  підвищення якості позашкільних освітніх послуг, основними характеристиками яких є компетентнісна спрямованість; зорієнтованість на виховання здорової, інтелектуально та творчо розвиненої, духовно багатої особистості з активною громадянською позицією; відкритість для співпраці, реалізації соціально-освітніх проєктів і програм; розширений спектр послуг, орієнтованих на професійне самовизначення вихованців; конкурентоспро-можність на ринку освітніх послуг, що забезпечується належним рівнем інформаційно-методичної та науково-методологічної роботи, створенням безпечного освітнього середовища.

6. Контроль ВИКОНАННЯ і фінансове забезпечення СТРАТЕГІЇ

Контрольні терміни реалізації Стратегії, її фінансове забезпечення визначаються регіональними програмами розвитку освіти.

Контроль виконання стратегічних завдань щодо розвитку закладу як цілісної соціально спрямованої освітньої системи здійснюється в контексті виконання нормативно – правових документів у галузі освіти, зокрема позашкільної, планів роботи БДЮТу.