Плани роботи

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

Сокальського Будинку дитячої та юнацької творчості

(2020–2025р. р.)

 

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА ПРО ЗАКЛАД

 

1. Назва установи                                             Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості

                                                             Сокальської рвйонної ради Львівської області

3. Адреса, телефон,e-mail                                м. Сокаль , вул Шашкевича ,74

4. Засновник                                                      Сокальська районна рада

 

 

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

 

Назва програми 

Програма розвитку Сокальського будинку дитячої та юнацької творчості

Розробник програми                                

Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості

                                                        Терміни реалізації програми              2020–2025 р. р.

Очікувані результати                       

Розвиток інноваційної навчально-виховної системи в закладі, що забезпечує право дітей на отримання якісної позашкільної освіти

Виконавці Програми                                   Педагогічний колектив Сокальського будинку дитячої та юнацької творчості

Мета Програми: удосконалення системи роботи закладу шляхом створення належних соціально-педагогічних умов для забезпечення гармонійного розвитку вихованців, реалізації їхніх здібностей у креативно спрямованому позашкільному освітньо-виховному просторі.

Завдання Програми розвитку

  1. Вивчення соціуму з урахуванням соціального замовлення на позашкільну освіту, задоволення потреб дітей та учнівської молоді в реалізації їхніх творчих здібностей засобами позашкільної освіти.
  2. Модернізація змісту позашкільної освіти, розроблення сучасного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в закладі.
  3. Підвищення рівня професійної компетентності педагогів закладу.
  4. Розширення спектру послуг, орієнтованих на професійне самовизначення вихованців .
  5. Удосконалювання системи управління закладом у режимі функціонування та розвитку.
  6. Здійснення освітнього моніторингу позашкільної освіти з метою своєчасного корегування програми розвитку закладу.
  7. Збереження та розширення мережі творчих об’єднань відповідно до потреб вихованців та їхніх батьків.
  8. Оновлення матеріально-технічної бази закладу.

Механізм реалізації Програми передбачає щорічне розроблення інформаційно-аналітичних матеріалів щодо кількісних та якісних показників діяльності закладу.

 

  1. ВСТУП

 

Реформування соціально-економічної та політичної систем розвитку України передбачає багатофункціональну перебудову всіх сфер діяльності, у тому числі й в освіті, що потребує змін в організації та змісті сучасного педагогічного процесу.

Позашкільна освіта – це безперервний процес, що не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить від одного етапу до іншого, забезпечуючи кожній дитині умови для вільного вибору видів і форм діяльності; духовного, інтелектуального і фізичного розвитку; формування готовності до участі в складній системі соціальних відносин, а також формування моральної позиції, від якої залежить подальший розвиток особистості.

Керуючись основними положеннями Національної доктрини розвитку освіти, педагогічний колектив Сокальського БДЮТ приділяє велику увагу вдосконаленню моделі педагогічної діяльності закладу як відкритої цілеспрямованої соціальної системи, що організовує свою діяльність у контексті сучасного освітнього менеджменту.

Сокальський БДЮТ– сучасний комплексний, багатопрофільний позашкільний навчальний заклад; організаційний, координаційний і методико-інформаційний центр навчально-виховної роботи з дітьми та учнівською молоддю в Сокалі.

Проводиться системна, цілеспрямована робота щодо поглиблення практичних знань, допрофесійної підготовки вихованців. З цією метою організовано роботу 45 груп за  напрямами : художньо-естетичний, гуманітарний, декоративно-ужитковий, еколого-натуралістичний, турисько-краєзнавчий .

Усвідомлюючи соціальні потреби суспільства, педагоги закладу приділяють значну увагу залученню до гурткової роботи дітей соціально вразливих категорій. У гуртках і творчих об’єднаннях навчаються близько 30 вихованців цих категорій. Для їх соціалізації підбираються та використовуються відповідні методики та форми роботи, розроблені спеціальні короткострокові навчально-виховні програми, здійснюється психологічний супровід.

Для оптимізації роботи закладу розширюються партнерські зв’язки з ЗЗСО, ЗПО, реабілітаційним центром, інклюзивним центром м. Сокаля.

Педагоги Центру працюють над питаннями щодо трансформації дозвіллєвої діяльності дітей та учнівської молоді в чинники їхнього особистісного, творчого і духовного розвитку; активно впроваджують організаційно-педагогічні інновації (проведення третього оздоровчо-виховного семестру в канікулярний період, організація дозвілля з гуртківцями за клубною формою роботи тощо).

Здійснюється послідовна робота щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення. З метою підвищення професійного рівня педагогічні працівники закладу беруть участь у міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах-практикумах, роботі обласних методичних об’єднань, інших методико-педагогічних заходах. Забезпечується моральне і матеріальне стимулювання педагогів закладу шляхом залучення їх до участі в обласних конкурсах професійної майстерності «Джерело творчості».

Організаційно-масова робота в закладі систематизована й здійснюється у відповідності до основних напрямів діяльності закладу: у межах закладу та організація обласних масових заходів для учнівської молоді області.. Її зміст відповідає Положенню про позашкільний навчальний заклад, основним концептуальним державним документам: Концепції позашкільної освіти, Концепції екологічної освіти населення, Концепції естетичного виховання, інших державних програмних документів.

Навчально-виховні заходи плануються за основними напрямами позашкільної освіти та проводяться згідно з розробленими циклограмами проведення заходів на навчальний рік. Організація та проведення організаційно-виховних заходів здійснюється в тісній співпраці з фахівцями навчальних закладів і закладів культури, громадськими організаціями, промисловими підприємствами, засобами масової інформації.

Організаційно-масова робота з вихованцями гуртків та інших творчих об’єднань  планується та здійснюється в межах діяльності закладу. Спільними для всіх гуртків є тематичні тижні, тижні здоров’я, права, державності України, екології; проведення урочистих церемоній відкриття обласних масових заходів для учнів шкіл і педагогів закладу, а також заходи для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей тощо.

Урахування зовнішніх умов прискорює процес оновлення змісту діяльності позашкільного навчального закладу, зумовлює необхідність перегляду підходів до планування його роботи. Усе це вимагає організації такого навчально-виховного процесу, який передбачає використання сучасних освітніх технологій роботи з дітьми та учнівською молоддю, що створюють умови для самореалізації вихованців за обраним профілем навчально-творчої діяльності та формування навчально-творчого соціуму, де основне місце відводиться особистому творчому досвіду вихованців.

Вищеозначене  зумовлює необхідність розроблення програми подальшого розвитку закладу.

1.1. Програма розвитку розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Національної доктрини розвитку освіти, Положення про позашкільний навчальний заклад, інших документів, що регламентують діяльність позашкільних навчальних закладів, з метою створення ефективного механізму щодо  забезпечення подальшого розвитку закладу і є стратегічним документом, що характеризує програмно-цільову ідеологію розвитку закладу. У контексті освітнього менеджменту Програма характеризується:

  • стратегічною спрямованістю на розв’язання основних завдань забезпечення життєдіяльності закладу;
  • інноваційною спрямованістю – орієнтацією на впровадження інноваційних педагогічних технологій;
  • зоорієнтованістю на ідеологію системного, програмно-цільового підходу в управлінні;
  • прогностичністю, спрямованою на досягнення очікуваних результатів з урахуванням соціального замовлення на позашкільну освіту;
  • технологічністю, використанням структурованої технології, що забезпечує системний характер змін у процесі переходу з режиму функціонування в режим розвитку.

Програма визначає стратегічні пріоритети розвитку закладу, започатковує організаційні шляхи їх реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби, скеровує діяльність педагогічного колективу.

Програма спрямована в площину цінностей особистісного розвитку вихованців, варіативності й відкритості закладу, зумовлює модернізацію факторів, від яких залежить якість навчально-виховного процесу, зміст, форми і методи навчання і виховання.

1.2. Технологія реалізації Програми

1.2.1. Принципи діяльності

В основу реалізації Програми закладено такі принципи:

  • гуманізації – забезпечення прав і можливостей вихованців задовольняти культурно-освітні потреби у відповідності з індивідуальними цілісними орієнтаціями; переорієнтація освітньо-виховного процесу на особистісне навчання;
  • диференціації, мобільності та розвитку – забезпечення умов для  соціального становлення та самовизначення, можливості вибору  творчого дитячого об’єднання за профілем діяльності;
  • прогностичності соціального розвитку особистості – визначення тенденцій та особливостей розвитку та виховання людини майбутнього;
  • природовідповідності – «людина як частина природи», урахування вікових й індивідуальних особливостей вихованців;
  • системності, наступності та безперервності розвитку особистості;
  • діяльнісного підходу – забезпечення розвитку особистості у творчій діяльності.

1.2.2. Напрями діяльності

У змісті роботи закладу виділяються чотири взаємопов’язані напрями діяльності:

  • освітня – мотивація пізнання в освоєнні світу;
  • творча – мотивація творчої, пошукової, дослідницької діяльності;
  • соціально орієнтована – мотивація самосвідомості («Я»–концепція);
  • оздоровчо-розвивальна  діяльність – мотивація емоційно-ціннісних відносин.

1.2.3. Фінансово-господарська діяльність

Фінансово-господарська діяльність закладу проводиться відповідно до чинного законодавства України. Фінансування здійснюється за рахунок коштів районного бюджету в установленому законодавством порядку. Бухгалтерський облік коштів ведеться через централізовану бухгалтерію закладу. Механізм фінансування– кошторисно-бюджетний.

З метою залучення додаткових ресурсів педагогічним колективом закладу проводиться робота щодо налагодження співпраці з організаціями, меценатами та батьками вихованців.

Додатковим джерелом фінансування діяльності гуртків та інших творчих об’єднань закладу є доброчинні батьківські внески.

1.2.4. Ризики

  Реалізація Програми вимагає критичного осмислення досягнутого та визначення ризиків, що можуть ускладнити реалізацію мети і завдань розвитку закладу. Серед них:

  • зовнішні:
  • соціально-економічна криза, що спричиняє обмеженість матеріально-технічних і фінансових ресурсів для забезпечення системної реалізації всіх завдань і заходів, передбачених Програмою;
  • ускладнена демографічна ситуація;
  • недостатня підготовленість органів управління освітою до комплексного розв’язання нових завдань, координації діяльності всіх служб і інституцій;
  • внутрішні:
  • ризики щодо співпраці з іншими навчально-виховними закладами, установами, організаціями;
  • відсутність типового приміщення."                                                                         ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Основними заходами  щодо реалізації Програми є:

  • оптимізація мережі гуртків, розширення їх профільності шляхом удосконалення студійної та впровадження клубної форми роботи;
  • удосконалення програмно-методичного забезпечення шляхом розроблення новітніх організаційно-педагогічних методик, зокрема щодо раннього творчого розвитку дитини, організація профільної практичної, творчої, комунікативної та дослідницької діяльності вихованців;
  • удосконалення програмно-методичної бази для роботи пересувного позашкільного навчального закладу з метою забезпечення принципу рівного доступу до якісної позашкільної освіти дітей та учнівської молоді із сільської місцевості;
  • зміцнення матеріально-технічної бази закладу шляхом поліпшення його ресурсного забезпечення, комп’ютеризації за рахунок раціонального використання бюджетних коштів, збільшення позабюджетних надходжень;
  • узагальнення та популяризація кращого досвіду роботи педагогічного колективу закладу з питань роботи з дітьми та учнівською молоддю в позашкільний час.

 

  1. умови та засоби реалізації Програми

 

Для реалізації мети й завдань роботи закладу важливим є визначення умов реалізації Програми. Серед них основними є креативна та інноваційна спрямованість діяльності педагогів; інтеграція компетентнісного та культурологічного підходів; формування ефективних педагогічних систем розвивального спрямування; біологізація позашкільного навчально-виховного простору; розроблення організаційно-педагогічних засад психологічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу; створення ефективних систем інформаційно-методичного забезпечення та обміну досвідом.

Серед засобів реалізації завдань провідними є науково-методична та організаційно-технологічна діяльність педагогів; методико-педагогічне проектування, створення авторських освітніх методик; перспективний педагогічний досвід; сучасні інформаційно-комунікативні технології; виконання соціально-педагогічних програм і проектів .

Результати моніторингових досліджень щодо рівня якості позашкільної освіти в районі свідчать про необхідність розроблення додаткових заходів, що сприятимуть залученню до навчально-творчої діяльності у сфері вільного часу якомога більшої кількості дітей та учнівської молоді. У зв’язку з цим є необхідність упровадження районного соціально-освітнього проекту «Дійти до кожного, зацікавити всіх», реалізація якого сприятиме впровадженню інноваційних організаційно-педагогічних моделей надання якісної позашкільної освіти; удосконаленню форм співпраці із загальноосвітніми, професійно-технічними; розширенню мережі дитячих творчих об’єднань; забезпеченню збільшення показників охоплення дітей і молоді позашкільною освітою.

 

Визначення умов і засобів реалізації Програми забезпечує можливість розроблення концептуальних положень щодо вдосконалення системи діяльності закладу за основними напрямами позашкільної освіти.

 

  1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ

 

4.1. Удосконалення соціально-педагогічної моделі закладу

 

Соціально-педагогічна модель закладу є визначальним чинником підвищення ефективності системи роботи БДЮТ як комплексного позашкільного навчального закладу та регіонального координаційно-методичного центру позашкільної освіти.

Реалізація мети і завдань щодо вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу сприяє систематизації навчально-виховної роботи відповідно до трьох основних напрямів: творчий розвиток особистості, хобі-освіта, профорієнтаційна робота та допрофесійна освіта.

Важливим є визначення пріоритетних завдань роботи за означеними напрямами з урахуванням навчально-організаційних рівнів:

  • творчий розвиток особистості: забезпечення діяльності шкіл раннього творчого розвитку дитини (для вихованців 4–6 років); творчих об’єднань загальнорозвивального спрямування (перший навчально-організаційний рівень);
  • хобі-освіта: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності за еколого-натуралістичним, художньо-естетичним, декоративно-ужитковим, туристсько-краєзнавчим напрямами позашкільної освіти (І–ІІІ навчально-організаційні рівні);
  • профорієнтаційна робота й допрофесійна освіта: навчальні курси соціогуманітарного, дослідницького, прикладного спрямування (третій навчально-організаційний рівень).

Однією із складових роботи щодо оптимізації соціально-педагогічної моделі БДЮТ є вдосконалення організаційної моделі діяльності пересувного позашкільного навчального закладу, метою діяльності якого є надання якісної позашкільної освіти учням сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Основними концептуальними положеннями щодо підвищення ефективності роботи пересувного навчального закладу визначено:

  • удосконалення організаційно-педагогічних засад та організаційних форм роботи;
  • удосконалення методик проведення творчих майстерень, майстер-класів, природоохоронних акцій та організації пошуково-краєзнавчих, екологічних експедицій;
  • реалізація освітніх проектів: створення еколого-краєзнавчих стежок, куточків народознавства, авторських творчих майстерень тощо;
  • удосконалення системи організаційно-масової та оздоровчо-дозвіллєвої роботи;
  • забезпечення постійної професіонально-творчої взаємодії з педагогами сільських загальноосвітніх навчальних закладів і закладів професійно-технічної освіти (навчально-методична робота, інформаційне забезпечення, психологічне консультування, моніторинг координаційної діяльності ЗПО).

Ефективність інтеграції складових соціально-педагогічної моделі (функціональних підрозділів) закладу є визначальним фактором його подальшого розвитку як регіонального позашкільного координаційно-методичного центру Сокальської ОТГ.

Процес розвитку системи позашкільної освіти в регіоні на сучасному етапі характеризується необхідністю оптимізації мережі позашкільних навчальних закладів; актуалізації профілів і змісту діяльності дитячих і юнацьких творчих об’єднань; розширення клубних, студійних, дистанційних форм роботи; відкриття ліцензійних навчальних курсів професійної підготовки. Тому основними напрямами координаційно-методичної роботи БДЮТ визначено:

  • сприяння адаптації ЗПО  ОТГ до роботи в умовах розвитку ринкової економіки;
  • створення єдиного інформаційного поля для покращення професійно-творчої взаємодії педагогів (Інтернет-ресурси, друковані видання, обласний інформаційно-методичний банк);
  • спрямування діяльності  профільних методичних об’єднань педагогів на впровадження інноваційних педагогічних методик і технологій, обмін перспективним досвідом, розв’язання актуальних методико-педагогічних проблем.

Зазначене вище сприятиме подальшій роботі педагогічного колективу щодо вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу як  науково-методичного центру позашкільної освіти в ОТГ; збільшенню кількості творчих колективів, що мають звання «Зразковий», «Народний»; шкіл раннього творчого розвитку; залученню до занять у гуртках дітей з особливими  потребами та дітей соціально-вразливих категорій; створення нових функціональних підрозділів закладу, зокрема: інформаційно-видавничого центру, науково-методичної лабораторії, підрозділів навчально-виховних відділів (центрів профорієнтації та професійної підготовки, клубів здоров’я, родинної творчості) тощо.

 

4. 2. Оптимізація системи

методичної роботи та роботи з педагогічними кадрами

 

 

У системі методичної роботи БДЮТ особливе місце відводиться інформаційно-методичному та науково-методичному аспектам.

Удосконалення інформаційно-аналітичної та інформаційно-методичної діяльності закладу пов’язане з виконанням таких завдань, як популяризація досягнень сучасної психолого-педагогічної науки, створення ефективної рейтингової системи діяльності гурткових груп  , друкування матеріалів із досвіду роботи педагогів (збірників, посібників, буклетів, альбомів тощо), забезпечення функціонування сайту та інформаційно-методичного банку.

Ефективність заходів забезпечується систематизованою роботою щодо підвищення рівня професійно-творчої компетентності педагогічних працівників. Вона не лише визначає темпи впровадження інновацій і перспективного педагогічного досвіду, а й сприяє створенню авторських методик творчого розвитку та соціалізації підростаючого покоління, забезпечує реалізацію ідей гуманістичного виховання.

З метою підвищення рівня соціально-психологічної, інформаційно-комунікативної, профільної компетентності педагогів у закладі передбачено вдосконалення роботи профільних методичних об’єднань щодо навчання й організації самоосвітньої та професійно-творчої діяльності педагогів, узагальнення педагогічного досвіду, упровадження сучасної портфоліотехнології в систему атестаційної роботи закладу, розроблення програм для дистанційного навчання.

 

  1. Оптимізація психологічного супроводу

 

 

  1. Співпраця із суспільними інституціями

 

Реалізація Програми не можлива без урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу  з батьками вихованців, загальноосвітніми, професійно-технічними, навчальними закладами та громадськими організаціями.

Робота з батьками вихованців спрямовується не лише на розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення, ремонту, фінансування участі дітей у масових заходах різних організаційних рівнів, а й на постійне розширення в батьків психолого-педагогічних знань, формування вмінь і навичок спільної з дітьми навчально-творчої діяльності.

Важливим у контексті зазначеного є використання різноманітних форм роботи з батьками (збори, лекції, родинні клуби, тренінгові програми, творчі майстерні, дні родинної творчості тощо).

Серед інноваційних форм роботи найбільш актуальними є зустрічі творчих поколінь, сімейні зустрічі та свята за народним календарем, дні родинних добрих справ, дні здоров’я.

Організація співпраці із соціальними інститутами є необхідною умовою для розширення позашкільного навчально-виховного середовища, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості.

Основними завданнями співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами є забезпечення наступності навчальних програм, створення умов для активного застосування набутих у школі знань у практичній творчій діяльності в позаурочний час, розширення організаційних форм масової роботи у сфері вільного часу дітей.

Розширення співпраці з державними установами та громадськими організаціями передбачає реалізацію завдань щодо забезпечення участі вихованців у соціальних проектах, організації практики.

4.5. Управлінська діяльність

 

Управлінська діяльність присутня в змісті всіх напрямів та аспектів діяльності закладу, має чітко визначену структуру і забезпечує  розроблення та виконання управлінських рішень, контроль і корегування діяльності.

У контексті розвитку закладу важливе значення має ефективна взаємодія адміністративно-методичного складу та колегіальних органів управління закладом, а саме:

  • педагогічної ради, що визначає стратегію розвитку закладу; створює організаційно-педагогічні умови для послідовних системних змін; забезпечує аналіз і контроль діяльності закладу;
  • методичної ради, яка спрямовує роботу на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, реалізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, поліпшення якості позашкільної освіти шляхом упровадження досягнень сучасної психолого-педагогічної науки й перспективного досвіду;
  • батьківського активу, робота якого базується на принципах усвідомленого партнерства, залучення до участі в організації та забезпеченні  навчально-виховного процесу;
  • органів дитячого самоуправління, діяльність яких спрямовано на розв’язання актуальних питань життєдіяльності навчально-виховного соціуму, залучення вихованців до соціально важливої діяльності.

Відповідно до вимог сучасного освітнього менеджменту основними завданнями щодо вдосконалення системи управління закладом є вдосконалення її компонентів та етапів (діагностико-прогностичний, організаційний, програмно-проектувальний, контрольно-корегувальний, оцінювальний та підсумковий) з метою забезпечення ефективної діяльності, визначання перспектив подальшого розвитку закладу.

Важливою є організація роботи батьківського активу щодо забезпечення єдності педагогічних вимог сім’ї та закладу до виховання дитини, педагогічної просвіти батьків, педагогізації сімейних стосунків.

Оптимізація діяльності органів дитячого самоврядування закладу передбачає систематизацію навчально-виховної роботи з лідерами, забезпечення психолого-педагогічних умов для розвитку їхньої громадянської компетентності та соціальної активності, спільну реалізацію актуальних соціально-педагогічних проектів, удосконалення форм співпраці з громадськими організаціями, створення єдиного інформаційно-комунікативного з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

 

4.6. Матеріально-технічне

та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу

 

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу здійснюється на основі сучасної державної політики в галузі позашкільної освіти та пріоритетів діяльності закладу. Джерелами фінансування є видатки, виділені районним бюджетом, а також залучені позабюджетні кошти (добровільні батьківські внески, спонсорська допомога, надання платних послуг тощо), що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально-технічні ресурси та фінансові витрати визначаються реальними потребами реалізації конкретних завдань, що є складовими Концепції, відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил охорони праці та техніки безпеки з урахуванням типового переліку навчального обладнання та доступності сучасних інформаційних технологій.

Ефективне використання фінансів і раціональний підхід до застосування матеріально-технічних ресурсів забезпечить інноваційний розвиток закладу.

 

4.7. Організація міжнародного співробітництва

 

Сучасні вимоги щодо якості освіти, детерміновані інтеграційними процесами в європейському освітньому просторі, зумовлюють необхідність розширення роботи закладу щодо організації міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво спрямовується на реалізацію декларацій, конвенцій, інших документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейського Фонду Освіти, інших міжнародних організацій. Його здійснення передбачено як на державному і регіональному рівнях, так і на рівні навчального закладу.

Основними формами міжнародного співробітництва БДЮТ визначено участь у міжнародних проектах і конкурсах.

  1. Очікувані результати

 

Очікувані результати щодо реалізації Програми:

  • виконання місії  – реалізація права дітей та учнівської молоді на здобуття якісної позашкільної освіти відповідно до їхніх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів; розвиток творчих здібностей, виховання і соціалізація особистості в процесі практичної навчально-творчої діяльності у сфері вільного часу;
  • досягнення мети – створення належних соціально-педагогічних умов для забезпечення гармонійного розвитку вихованців, реалізації їхніх здібностей у креативно спрямованому позашкільному освітньо-виховному просторі;
  • забезпечення організаційно-педагогічних, науково-методичних і змістових передумов для розвитку позашкільної освіти в регіоні, спрямованих на максимальне охоплення позашкільною освітою дітей та учнівської молоді;  забезпечення ефективності систем навчально-виховної, організаційно-масової, методичної та просвітницької роботи ЗПО області; досягнення високого рівня професійно-творчої взаємодії; інноваційну спрямованість педагогічного соціуму;
  • підвищення якості позашкільної освіти, основними характеристиками якої є компетентнісна спрямованість навчально-виховної роботи, зорієнтованість на виховання здорової, інтелектуально та творчо розвиненої, духовно багатої особистості з активною громадянською позицією; відкритість закладу для реалізації проектів і програм навчання, виховання та творчого розвитку дітей та учнівської молоді; розширення спектру послуг, орієнтованих на професійне самовизначення вихованців Центру; сприяння підвищенню конкурентоспроможності закладу шляхом підвищення якості соціально-освітніх послуг, організаційно-координаційної і науково-методичної роботи; оновлення матеріально-технічної бази закладу.