|
|
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У КЗ»СОКАЛЬСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» з додатками
КЗ»СОКАЛЬСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» СОКАЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ директорки КЗ»СОКАЛЬСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» СОКАЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 01 вересня 2022р.№65/ОД
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У КЗ»СОКАЛЬСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» СОКАЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (У НОВІЙ РЕДАКЦІЇ ЗГІДНО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ,ЗАТВЕРДЖЕНИХ НАКАЗОМ ДСЯОУ № 01-10/75 ВІД 01.08.2022Р.)
СХВАЛЕНО Протокол педагогічної ради №1 від 31.08.2022р.
ЗМІСТ
1. Загальні положення 2. Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗПО: 2.1 стратегія (політика) забезпечення якості позашкільної освіти; 2.2 система та механізми забезпечення академічної доброчесності; 2.3 критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 2.4 критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; 2.5 критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 2.6 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; 2.7 забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 2.8 створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; 2.9 запобігання і протидія булінгу 3. Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи 4. Збір та аналіз інформації, опитування та спостереження 5. Узагальнення результатів 6. Обговорення та оприлюднення результатів
1. Загальні положення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у КЗ »Сокальський будинок дитячої та юнацької творчості «(далі - БДЮТ) розроблено відповідно до вимог норм Закону України "Про освіту" (№ 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року, ст. 41. Система забезпечення якості освіти), Закону України про "Про позашкільну освіту", положення Національного стандарту ДСТУ ISO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) "Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів", наказу ДСЯОУ № 01-11/66 від 29.09.2021 року "Про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів у закладах позашкільної освіти", Статуту закладу. Внутрішня система забезпечення якості освіти БДЮТ– це сукупність компонентів, які визначають якість освітньої діяльності, що встановлює рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, спрямованого на здобуття якісної позашкільної освіти, визначаючи різні напрями, забезпечуючи його ефективну роботу та сталий розвиток. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО базується на таких принципах:
Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у БДЮТі є гарантування якості освіти, формування довіри громади до ЗПО, постійне й послідовне підвищення якості освіти. Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти в БДЮТі покладається на директора закладу. Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі включає:
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти БДЮТє:
Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за:
Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:
Методи контролю за результатами освітньої діяльності:
перевірка документації. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):
Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:
Директор БДЮТ відповідає за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом із методистом БДЮТ здійснює контроль за її діяльністю. Координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти особа, призначена директором БДЮТу. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації та окремі фахівці. Підстави для проведення контролю:
Результати контролю оформляються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:
Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:
За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:
Директор БДЮТ за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:
Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією БДЮТ самостійно на навчальний рік відповідно до річного плану роботи закладу задля отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників.
2. Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти в БДЮТі 2.1 Стратегія забезпечення якості позашкільної освіти Стратегія забезпечення якості позашкільної освіти визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості позашкільної освіти БДЮТі, а також засадами державної політики щодо якості освіти. Стратегія забезпечення якості освіти уБДЮТі орієнтована на:
2.2 Система та механізми забезпечення академічної доброчесності Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
Порушенням академічної доброчесності вважається:
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗПО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
Принципи, норми етики та академічної доброчесності визначено у Положенні про академічну доброчесність учасників освітнього процесу БДЮТу, затвердженому рішенням педагогічної ради від 06.01.2020 року протокол № 1 і розміщеному на офіційному сайті закладу.
2.3 Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього процесу, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця. Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання вихованців закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей. Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля. Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію. Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні. Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:
Оцінювання знань, умінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий). Рівень - сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:
Рівневі показники оцінювання знань вихованців – це є перша складова ефективності освітньої діяльності гуртківців. Участь у масових заходах відповідно до напряму свого гуртка, та їх досягнення – це друга складова якісної роботи вихованців. Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, зафіксованим для кожного гуртка його навчальною програмою.
2.4 Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти. Критерії оцінювання: 1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність. 1.2. Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. 1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби). 1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо). 1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку. 1.6. Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.
Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників. Критерії оцінювання: 2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти. Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти. Критерії оцінювання: 3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. 3.2. Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок. 3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємовідвідування занять,взаємонавчання та інших форм професійної співпраці. 3.4. У закладі освіти працює Рада БДЮТ, членами якої є представники від педагогічного, учнівського, батьківського колективів, громадськості.
Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності. Критерії оцінювання: 4.1. Педагогічні працівники під час педагогічної й наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності. 4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. Процедура оцінювання діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими потребами. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується. Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у масових заходах відповідно до напряму гуртка, їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках, фестивалях.
2.5 Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників БДЮТу Управлінська діяльність керівних працівників БДЮТна сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень:
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:
Чинниками діяльності керівника БДЮТ:є:
Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи БДЮТ неможливо без належної оцінки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного контролю за діяльністю закладу позашкільної освіти є:
Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рівень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані;
включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником закладу освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами само експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат у БДЮТі та рівень умінь гуртківців; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків надання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висновків та пропозицій;
глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизи та прогнозування розвитку БДЮТу;
вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом. Керівником закладу освіти створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку БДЮТу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:
Ефективність управлінської діяльності керівника БДЮТ включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу: Вимога 1. Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності БДЮТу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
Критерії оцінювання: 1.1. У БДЮТі затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. 1.2. У БДЮТі річне планування й відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми. 1.3. У БДЮТі здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти. 1.4. Керівництво БДЮТ планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.
Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм. Критерії оцінювання: 2.1. Керівництво БДЮТ сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників БДЮТта взаємну довіру. 2.2. БДЮТ оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах. Вимога 3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників. Критерії оцінювання: 3.1. Керівник БДЮТ формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми. 3.2. Адміністрація БДЮТ за допомогою системи матеріального й морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності. 3.3. Адміністрація БДЮТ сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія БДЮТ з місцевою громадою. Критерії оцінювання: 4.1. У БДЮТі створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу. 4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу. 4.3. Адміністрація БДЮТ створює умови для розвитку громадського самоврядування. 4.4. Адміністрація БДЮТ сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади. 4.5. У режимі роботи БДЮТ й розкладі занять враховуються вікові особливості здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб. 4.6. У БДЮТі створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Вимога 5. Формування й забезпечення реалізації політики академічної доброчесності. Критерії оцінювання: 5.1. БДЮТ реалізує політику академічної доброчесності. 5.2. Адміністрація БДЮТ сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції. 2.6 Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти БДЮТ для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:
2.7 Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти У БДЮТі наявні інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти:
2.8. Створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування Особам з особливими освітніми потребами позашкільна освіта надається нарівні із іншими здобувачами освіти, зокрема шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та універсального дизайну і розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Створення в БДЮТі інклюзивного освітнього середовища передбачає:
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
2.9 Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в БДЮТі передбачає:
БДЮТ за напрямами оцінювання "Освітнє середовище закладу позашкільної освіти", "Система оцінювання здобувачів освіти", "Педагогічна діяльність педагогічних працівників", "Управлінські процеси" може проводити самооцінювання, використовуючи Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу позашкільної освіти (дод. 1), що включають:
Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання освітнього середовища БДЮТ реалізуються через розгляд питань щодо наявності необхідних ресурсів для створення освітнього середовища (матеріально-технічна та науково-методична база відповідають типу, профілю ЗПО), створення в БДЮТі безпечних та нешкідливих умов навчання та праці, безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства, інклюзивного освітнього середовища. Вимога/правило, критерії, індикатори системи оцінювання здобувачів освіти реалізуються через наявність такої системи та оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти. Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників реалізуються через ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх професійного рівня. Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання управлінської діяльності реалізуються через організаційно-правові засади діяльності БДЮТу, формування та забезпечення академічної доброчесності.
4. Збір та аналіз інформації, опитування та спостереження Для самооцінювання доцільно використовувати наступні методи збору інформації:
Вивчення документації. Даний метод дозволяє вивчити документацію БДЮТ щодо освітньої діяльності, прийняти управлінські рішення та стан їх виконання. Опитування. Даний метод дозволяє отримати інформацію про учасників освітнього процесу та якість позашкільної освіти у закладі. Опитування може проводитися у формі анкетування, інтерв’ювання. При анкетуванні використовуються анкети для педагогічних працівників, здобувачів освіти та батьків. Інтерв’ю може бути індивідуальне, групове. Опитування проводити зі здобувачами освіти віком від 14 років. Спостереження. Даний метод дозволяє оцінити стан освітнього середовища, різних організаційних форм освітнього процесу БДЮТ. Спостереження за освітнім середовищем дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної та науково-методичної бази, створення в БДЮТі безпечних та нешкідливих умов навчання та праці, безпечного освітнього середовища, інклюзивного освітнього середовища. Спостереження за різними організаційними формами допомагає оцінити освітні досягнення здобувачів освіти та педагогічну діяльність педагогічних працівників. Будинок творчості може проводити збір та аналіз інформації, використовуючи наступний інструментарій для самооцінювання освітніх і управлінських процесів:
5. Узагальнення результатів Інформація, отримана у процесі самооцінювання, потребує узагальнення. Узагальнення результатів дозволить співставити отриману інформацію, порівняти та встановити відповідні рівні самооцінювання. Проведення щорічного самооцінювання передбачає встановлення їх рівня. Такими рівнями оцінювання можуть бути:
Здійснюючи щорічне або періодичне самооцінювання необхідно враховувати Орієнтовні рівні оцінювання закладу позашкільної освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (додаток 8). Маючи автономію, БДЮТ зможе самостійно визначати рівні та узагальнювати результати самооцінювання.
6. Обговорення та оприлюднення результатів Результати щорічного самооцінювання розглядаються та схвалюються на засіданні педагогічної ради до початку нового навчального року. Отримані результати варто також обговорити з представниками батьківської та учнівської громадськості. Інформація, отримана під час самооцінювання, може стати підґрунтям для внесення змін до стратегії розвитку БДЮТ, визначення шляхів удосконалення освітніх і управлінських процесів та інших питань внутрішньої системи. Результати самооцінювання можуть бути складовою частиною річного звіту про діяльність Будинку творчості. Отримані результати дадуть можливість порівняти та відстежити динаміку розвитку БДЮТ, що сприятиме реалізації основної цілі - якості позашкільної освіти, успішному розвитку кожного учасника освітнього процесу. Додаток 1 до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Сокальському БДЮТ
ОРІЄНТОВНІ КРИТЕРІЇ ТА ІНДИКАТОРИ ДЛЯ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
1. Напрям оцінювання »Освітнє середовище закладу позашкільної освіти»
Додаток1
2 Напрям оцінювання»Система оцінювання здобувачів освіти»
Додаток1
3. Напрям оцінювання «педагогічна діяльність педагогічних працівників та /або навчально-тренувальна робота тренерів-викладачів»
4.Напрям оцінювання «Управлінська діяльність»
Додаток 2 до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у СокальськомуБДЮТі дитячої та юнацької творчості
Форма спостереження за освітнім середовищем у закладі позашкільної освіти І. Освітнє середовище закладу позашкільної освіти Вимога 1.1 Наявність необхідних ресурсів для створення освітнього середовища
Вимога 1.2 Створення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці
Вимога 1.3. Створення інклюзивного освітнього середовища
ІV. Управлінська діяльність Вимога 4.1. Організаційно-правові засади діяльності закладу освіти
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ КЗ "Сокальський будинк дитячої та юнацької творчості" К
І. Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Внутрішня система забезпечення якості освіти включає: • стратегію та процедури забезпечення якості освіти; • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; • критерії оцінювання здобувачів позашкільної освіти; • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників; • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу; • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління палацом; • створення в палаці інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
ІІ. Стратегія і процедури забезпечення якості освіти
1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на таких принципах: • принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на вихованця, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; • принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів: • функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти; • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу палацу; • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає: • самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти; • моніторинг якості освіти.
4. Завдання моніторингу якості освіти: • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в палаці; • створення власної системи неперервного й тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу; • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання; • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів; • прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі. Моніторинг у закладі здійснюють: • директор БДЮТ; • методист БДЮТ; • засновник; • органи, що здійснюють управління у сфері освіти; • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, вихованцями і батьками; • громадськість.
Основними формами моніторингу є: • участь здобувачів освіти у міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсах; • перевірка документації; • опитування, анкетування; • відвідування гурткових занять, заходів, концертів.
Критерії моніторингу: • об’єктивність; • систематичність; • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу; • надійність і неупередженість (повторний контроль іншими суб’єктами); • гуманізм (на засадах довіри і поваги до особистості).
Очікувані результати: • отримання результатів стану освітнього процесу; • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу: • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах; • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи; • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань , нарадах при директорові, засіданнях педагогічної ради.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти: • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу; • контингент здобувачів освіти; • психолого-соціологічний моніторинг; • педагогічна діяльність; • управління закладом; • освітнє середовище; • методичний моніторинг; • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; • формування іміджу закладу.
III. Академічна доброчесність. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками палацу передбачає: • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; • об’єктивне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу вважається: • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; • фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; • фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники палацу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: • недопущення до участі у виставках, конкурсах, концертах; • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень . Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. До ключових компетентностей належать: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях, активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;
2) здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає можливість вільно спілкуватися іноземними мовами у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому й суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати й пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати й досліджувати, формулювати припущення й робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе й навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти й брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, усвідомлення важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності в навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну: • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою; • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань; • гнучкість знань - уміння здобувачів освіти застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих; • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших; • міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, формувальне оцінювання.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти є знання, уміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється в процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; взаємоконтроль здобувачів освіти у парах і групах; самоконтроль тощо. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи педагога на занятті .
Формувальне оцінювання — це інтерактивне оцінювання прогресу здобувачів освіти, що дає змогу педагогу відповідно адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації, моніторинг рівня володіння ІКТ. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:
Критерії оцінювання роботи педагога
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності адміністрації
Формою контролю за діяльністю адміністрації палацу є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями: • саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності; • стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку паалцу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності; • річне планування формується на стратегічних засадах розвитку палацу; • здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів; • забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу молодих спеціалістів; • поширення позитивної інформації про палац; • створення повноцінних умов функціонування палацу (безпечні та гігієнічні); • застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі; • забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу; • позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Ділові та особистісні якості адміністрації визначаються за наступними критеріями: • цілеспрямованість та саморозвиток; • компетентність; • динамічність та самокритичність; • управлінська етика; • прогностичність та аналітичність; • креативність, здатність до інноваційного пошуку; • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
VII. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Хмельницькому палаці творчості дітей та юнацтва є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів позашкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. Освітній процес здійснюється у кімнатах, майстернях, танцювальних залах. У наявності навчальні програми з усіх напрямків гурткової роботи позашкільної освіти. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях. Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища: · безпечні й комфортні умови праці та навчання; · відсутність дискримінації та насильства; · створення інклюзивного і мотивувального простору. Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань: – формування в здобувачів освіти компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості; – впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей; – запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо; – формування у здобувачів освіти життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги; – запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у здобувачів освіти таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей; – формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості; – профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх; – профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності; – формування творчого середовища, залучення здобувачів освіти до творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації; – розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, вихованців і батьків на засадах педагогіки партнерства.
VIII. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти
У палаці здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ; - інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні відділів; Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації палац підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». На офіційному сайті розміщуються: · статут палацу; · загальні правила для вихованців палацу; · кадровий склад палацу; · освітні проєкти, методичний досвід; · матеріально-технічне забезпечення палацу; Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.
X. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Палац забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем : - необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; - умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання. Палац за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»). Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема, освітній процес в палаці відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти. Дизайн палацу в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. Наявність необхідного розміру і простору: - доступні навчальні місця для здобувачів освіти,; - меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; - можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше. Умови доступності палацу для навчання осіб з особливими освітніми потребами У палаці створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами: 1. Затишна кімната на першому поверсі. 2. Внутрішні туалети на першому поверсі. 3. Роздягальня в класній кімнаті. 4. При боковому вході до палацу розташовано пандус для колісних крісел. 5. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам палацівської бібліотеки. 6. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.
X. Заключні положення
Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію. Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від палацу вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких: - цілеспрямованість та саморозвиток; - компетентність; - динамічність та самокритичність; - управлінська етика; - прогностичність та аналітичність; - креативність, здатність до інноваційного пошуку. - здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності. Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз: 1. Стратегічне планування розвитку палацу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності. 2. Річне планування розвитку палацу формується на стратегічних засадах. 3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів. 4. Забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу молодих спеціалістів. 5. Поширення позитивної інформації про палац (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо). 6. Створення повноцінних умов функціонування палацу (безпечні та гігієнічні). 7. Застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі та повсякденному житті. 8. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу. 9. Позитивна оцінка компетентності директора палацу з боку працівників та громадськості.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
